Не пандусами єдиними. Як брендам будувати безбар’єрну комунікацію
Безбар’єрність сьогодні — це не просто тренд чи додатковий бонус. Це новий стандарт відповідальності для бізнесу й держави. Сучасний бренд має не лише говорити правильні слова, а й діяти так, щоб поважати й враховувати потреби всіх — незалежно від віку, гендеру, стану здоров’я чи соціального становища. Бо безбар’єрна комунікація — це не про пандус біля офісу чи акцію до символічної дати. Це про щоденну послідовність у словах і діях. Що таке безбар’єрність?
Безбар’єрність — це не тільки про фізичний доступ. Це про рівні можливості для всіх отримувати інформацію, користуватися послугами, навчатися, працювати й брати участь у житті громади.
В Україні це стало частиною державної політики завдяки Національній стратегії зі створення безбар’єрного простору. Вона передбачає шість основних напрямів:
- фізична безбар’єрність;
- інформаційна безбар’єрність;
- цифрова безбар’єрність;
- громадянська безбар’єрність;
- освітня безбар’єрність;
- економічна безбар’єрність.
Для брендів важливо перевіряти, наскільки їхня комунікація та сервіси доступні для людей із різним досвідом. Зрозуміло, що компанії не можуть охопити одразу всі шість напрямів — і це нормально. Але кожен може визначити свої ключові точки впливу й послідовно їх удосконалювати. Наприклад:
- Цифрова доступність сайту
озвучування для людей із порушенням зору, масштабування шрифтів, проста навігація. - Економічна безбар’єрність
стажування й гнучкі графіки для жінок із дітьми, ветеранів, людей з інвалідністю. - Інформаційна доступність
прості тексти, субтитри, жестова мова, текстові описи до зображень. - Фізична доступність офісу чи магазину
пандуси, автоматичні двері, зручність для людей на кріслах колісних та мам з дитячими візочками. - Освітня безбар’єрність
матеріали без складної термінології, пояснення термінів, різні формати (текст, відео). - Громадянська участь
краудсорсинг ідей, відкриті опитування, створення контенту разом із різними спільнотами.
Важливо знати, хто ваша аудиторія, що для неї важливо, які в неї виклики та прагнення, і як вона взаємодіє з вашим брендом. Знання аудиторії допоможе зрозуміти, які бар’єри можуть заважати її залученості.
Мова без бар’єрів
Мова має значення. Використовуйте просту й коректну лексику, уникайте дискримінаційних слів і кліше.
Дослідження Інституту масової інформації 2024 року виявило, що багато українських медіа досі використовують застарілу та образливу лексику, наприклад, «інвалід» або «каліка». А ті, хто знає, що так казати неправильно, часом вживають такі терміни, як «людина з обмеженими можливостями» або «людина з особливими потребами».
Єдиний коректний термін — «людина (особа, жінка, дитина, чоловік) з інвалідністю».
Ось ще кілька прикладів безбар’єрної мови, тобто такої, що не стигматизує та не створює стереотипів й упереджень:
- Сліпий
людина з порушенням зору. - Глухий
людина з порушенням слуху. - Аутист
людина з розладом аутистичного спектра (РАС). - Візок, коляска
крісло колісне. - Колясочник, прикутий до візка
людина в кріслі колісному. - Ампутант, безрукий, людина з ампутацією
людина з ампутованою кінцівкою, людина без кінцівки, людина на протезі / з протезом. - Здорові, нормальні люди
люди без інвалідності. - Вади / проблеми здоров’я
порушення здоров’я.
Завжди можна скористатися Словником безбар’єрності, щоб уточнити правильні формулювання. Це гід із коректної комунікації на різні теми.
Окрім етичної термінології, треба пам’ятати про доступність мови:
- пишіть лаконічними реченнями;
- використовуйте просту граматику, зрозумілі слова;
- розділяйте текст на блоки;
- додавайте контекст і пояснюйте, що означає певний термін;
- не вживайте вузькопрофесійну лексику, запозичені слова, слова в переносному значенні.
Навчайте команду та уникайте показної безбар’єрності
Щоб комунікація була по-справжньому безбар’єрною, починайте з команди. Регулярні тренінги, консультації, політики рівності — усе це допоможе уникнути помилок і зміцнити репутацію бренду.
Лише за умови, що команда поділяє спільні цінності, бренд зможе транслювати їх назовні.
Помилки часто виникають через необізнаність і брак досвіду. Тому, щоб полегшити завдання, зверніться по допомогу до спеціальних організацій чи незалежних експертів. Вони проведуть навчання для команди й пояснять тонкощі.
Не перетворюйте інклюзивність на формальність. Пандуси «для вигляду», шрифт Брайля під склом, недоступні сайти — усе це шкодить іміджу. Безбар’єрність — це про сталість і щоденну роботу.
Аудиторії швидко розпізнають псевдобезбарʼєрність без реальних дій. Підкріплюйте кампанії справами: партнерствами, підтримкою ініціатив і внутрішніми політиками.
Приймайте критику й виправляйтесь
Безбар’єрність — це еволюційний процес. І ми всі — як окремі люди, так і суспільство загалом — лише вчимося. Неможливо з першої спроби передбачити всі нюанси чи уникнути помилок.
Важливо не боятися промахів, а постійно вчитися: цікавитись, консультуватись із тими, хто має відповідний досвід. А коли помилка вже сталася — визнати її та зрозуміти, що змінити, аби подібне не повторилося.
Бренди, які слухають свою аудиторію та реагують на критику із повагою, зміцнюють свою репутацію і довіру.
Головне в безбар’єрній комунікації
Бачити передусім людину, а не її діагноз, порушення здоров’я чи певну соціальну категорію. Безбар’єрна комунікація починається з поваги до кожного і кожної.
Бренди, які впроваджують безбарʼєрні рішення, не лише покращують імідж, а й формують більш справедливе та різноманітне суспільство, в якому нам жити.
